Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вибавити — (від нужди): врятувати; (дитину) випестувати, виховати [V;VII] врятувати [VI] … Толковый украинский словарь
вибавити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вибавлення — я, с. Дія за знач. вибавити … Український тлумачний словник
вибавляти — див. вибавити … Український тлумачний словник
обавити — влю, виш, док., діал. Те саме, що вибавити … Український тлумачний словник
визволяти — визволити 1) (робити вільним, надавати свободу кому / чому н., позбавляючи пригноблення, безправ я, чийогось панування), звільняти, звільнити, розкріпачувати, розкріпачити, розкабаляти, розкабалити Пор. звільняти I, 1) 2) (відвойовувати загарбану … Словник синонімів української мови
виручати — 1) = виручити (допомагати комусь у скрутному становищі), рятувати, вирятовувати, вирятувати, зарятовувати, зарятувати, у[в]рятовувати, [у]врятувати, визволяти, визволити, вибавляти, вибавити, виплутувати, виплутати 2) див. допомагати … Словник синонімів української мови
набавити — бавлю, виш, Ол. 1. Вибавити (дітей досхочу), надоглядати когось. 2. Нажити щось. абавити дакого страху … Словник лемківскої говірки
